укоханий

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до укохати. || у знач. прикм. Який викликає до себе любов, користується любов'ю; улюблений, любий.

2) у знач. прикм. Який свідчить про постійний добрий нагляд і піклування.